ДСТУ EN 14351-1:2020 «Вікна та двері» (далі за текстом ДСТУ EN 14351) – мабуть самий обговорюваний та самий неоднозначний документ, навколо якого йшлось стільки баталій.
Перш за все, розглянемо загальну структуру нормативно-правової бази України, та зокрема тих документів, що стосуються будівельного, в тому числі віконного ринку.
Структура нормативно-правової бази України у будівельному секторі
Найголовнішим нормативно-правовим актом (далі за текстом НПА) для всіх суб’єктів господарювання є Закони України. Це є база, фундамент на який покладено всі інші нормативно-правові акти. У будівельній галузі ми маємо 2 основних закони, відповідно до норм яких регулюється будівельна галузь – це Закон України «Про будівельні норми» та Закон України «Про стандартизацію».
Саме в цих законах детально розписується, що таке: державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ), які є обов’язковими до застосування, які являються добровільними до застосування тощо.
Після Законів України йдуть Акти Кабінету Міністрів України, далі йдуть технічні регламенти (зокрема нашу будівельну галузь у 2014 році регулювала Європейська директива №89/106 ЄЕС ), потім державні будівельні норми (ДБН), державні стандарти України (ДСТУ) і ДСТУ EN (імплементовані в Україні європейські стандарти).
Основні нормативно-правові акти для віконного ринку
Відповідно до Закону України «Про будівельні норми» обов’язковими до застосування для всіх суб’єктів містобудування є державні будівельні норми (ДБН). Якщо в цих ДБН є посилання на окремі ДСТУ, ці ДСТУ являються також обов’язковими до застосування всіма суб’єктами містобудування.
Що стосується віконної галузі, то основними НПА є ДБН В.2.6-31:2016 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель», ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Окрім цього, у ДБН В.2.6-31:2016 ми маємо посилання на два ДСТУ (що стосуються зокрема монтажу СПК):
• ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Національний стандарт України «Конструкції будинків і споруд. Шви з’єднувальні місць примикань віконних».
• ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 «Настанова щодо проектування й улаштування вікон та дверей».
Ці ДСТУ , а також всі вище перераховані НПА є обов’язковими для застосування всіма суб’єктами містобудування, а отже всіма учасниками віконного ринку України.
Решта Державних стандартів України, в тому числі:
• ДСТУ Б EN 1279-1:2013 «Скло для будівництва. Склопакети. Частина 1»;
• ДСТУ Б EN ISO 10077-2:2016 «Теплотехнічні властивості вікон, дверей і жалюзі. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі. Частина 1»;
• ДСТУ Б В.2.6-15-99 «Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері полівінілхлоридні. Загальні технічні умови»;
• ДСТУ Б В.2.6-23-2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови, а також більше 20-ти інших ДСТУ – носять добровільний характер для Їх застосування, іншими словами – не обов’язкові для застосування, за умови, що суб’єкт містобудування не задекларував відповідність своїх виробів цим стандартам.
ДСТУ EN 14351 «Вікна та двері». Що це за документ, і чому він вкрай важливий для віконного ринку України?
ДСТУ EN 14351 «Вікна та двері» – це надважливий базовий європейський стандарт, який є основою і регулює всю віконну та дверну галузь в Європі. На базі цього стандарту формується декларація виробником по властивостям продукту, і на основі цієї декларації виробник отримує CE маркування.
ДСТУ EN 14351 досить щільно пов’язаний із певним переліком властивостей вікна. Але де (в якому документі), ким (яким органом) і яким чином будуть прописуватись ці властивості, і хто визначає їх кількість?
Кількість властивостей віконних і дверних конструкцій будуть визначатись окремо (вони не будуть зафіксовані у ДСТУ EN 14351) і вирішувати це питання і відповідно створювати документ буде Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі МінРегіонБуд). У 305 Регламенті прописана ця процедура, і МінРегіонБуд повинно буде відібрати ці показники і затвердити їх відповідним наказом.
19 травня 2020 року у першому читанні Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про надання будівельної продукції на ринку» (реєстр. № 2698), яким в українське законодавство імплементується Регламент (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради щодо встановлення гармонізованих умов для розміщення на ринку будівельної продукції.
За своєю структурою законопроект складається з двох частин:
1. Сам закон, максимально наближений до тексту положень регламенту №305 (встановлює узгоджені правила щодо проведення оцінки характеристик якості будівельної продукції, надання на ринок виробів, вимоги до яких не урегульовані гармонізованими стандартами, порядку декларування основних характеристик, функції учасників ринку тощо).
2. Прикінцеві положення, що на законодавчому рівні формуватимуть систему норм в будівництві споруд. Мова про зміни щонайменше до 5 чинних законів. Зокрема, в закон про регулювання містобудівної діяльності.
Прийняття цього законопроекту – це важливий, але перший крок. Необхідно суттєво прискорити гармонізацію стандартів в будівництві, аби захистити свій ринок, вітчизняних виробників, залучити більше інвестицій, а відтак – зробити наше з вами життя комфортнішим та безпечним».
А як бути з нотифікованими лабораторіями? Чи є в Україні такі в наявності?
На жаль на сьогодні в Україні немає жодної нотифікованої лабораторії, але ми вважаємо, що такі заклади будуть з’являтись по мірі їх необхідності на ринках. Ми маємо багато якісних акредитованих національних лабораторій для внутрішнього ринку, але їх випробування не мають юридичної сили в європейських країнах.
Проте, якщо компанія виробник віконних конструкцій працює із компанією виробником ПВХ профільних систем, яка вже має відповідні підтвердження від нотифікованих європейських лабораторій, то її партнер (виробник вікон) не зобов’язаний проходити додатково такі випробування в Україні чи у нотифікованих лабораторіях Європи.
Ці данні по каскадному принципу (автоматичному переходу результатів досліджень від системодавця до виробника) дають можливість виробнику вікон їх застосовувати та на них посилатись (у проектній документації, розрахунках, тощо). І відповідно ті українські компанії виробники ПВХ профільних систем, які не пройшли тести у нотифікованих лабораторіях і не мають підтвердженого системного паспорту, не будуть мати можливість успішно експортувати свої продукти до країн ЄС.
Нотифікованими орган – організація, призначена національним урядом країни-члена Європейського Союзу як компетентна в прийнятті самостійних рішень про відповідність певних видів продукції з необхідними вимогами, викладеними в Директивах Європейського Союзу, що визначають правила нанесення знаку СЕ (СЕ-маркування).
Роль нотифікованого органу полягає в доведенні відповідності вимогам безпеки продукції шляхом проведення оцінки відповідності продукції в рамках своєї акредитації та компетентності від імені відповідальної особи.
Нотифікований орган може діяти тільки в межах своєї компетенції, тобто для певних директив і деяких модулів оцінки відповідності. Кожен орган має свій власний чотиризначний ідентифікаційний номер, який повинен бути зазначений відповідальною особою на кожну заяву про відповідність, у випадках, коли орган бере участь в оцінці продукту.
В Україні нотифіковані органи – відсутні.
Який характер буде носити ДСТУ EN 14351 після набрання ним чинності?
До тих пір, поки 305 Регламент не прийнятий, ДСТУ EN 14351 буде носити диспозитивний характер (тобто добровільний). Але, з моменту, коли 305 Регламент вступить у законну силу, ДСТУ EN 14351 стане обов’язковим до застосування усіма об’єктами господарювання. Але ми не виключаємо, що можливо відтермінування певних положень ДСТУ EN 14351, задля адаптації ринку і створення перехідного періоду, а також по причині відсутності нотифікованих лабораторій та необхідних гармонізованих стандартів. Але Технічний комітет 300 наполягає на тому, щоб всі вимоги ДСТУ EN 14351 почали діяти і вступили у свою імперативну фазу вже з початку 2021 року.
Чи дійсно ДСТУ EN 14351 відмінить два ключових віконних стандарти: ДСТУ Б В.2.6-15-99 «Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері полівінілхлоридні. Загальні технічні умови» та ДСТУ Б В.2.6-23-2009 «Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови». Та як це може вплинути на ринок?
ДСТУ Б.В.2.6-15 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови». Даний стандарт регулює більш вузьку номенклатуру продукції, а саме вікна і двері виготовлені з ПВХ профілів. Цікавий момент, ДСТУ Б.В.2.6-15 в частині класифікації, технічних вимог, методів випробувань і оцінки відповідності вже відповідає вимогам EN 14351-1: 2006 + А1: 2010 року, тобто попередньої версії європейського стандарту. І в його скасуванні немає ніякої необхідності, тому що саме цей стандарт вузького кола дії описує вимоги до металопластикових вікон та дверей. І його скасування однозначно призведе до погіршення якості і порушення і так дуже хиткого балансу ланцюга відповідності продукції вікон очікуванням споживача.
Стандарт EN 14351-1 «Вікна і двері. Вимоги. Частина 1. Вікна і зовнішні двері» лише описує, яким чином і згідно з якими європейськими методиками підтверджуються і класифікуються ті чи інші характеристики вікон і дверей. І тут ми розуміємо, що все значно складніше, ніж ми думаємо. Хто вирішує, які характеристики підтверджувати, які ні? Яка з характеристик підходить для цілей застосування і призначення конструкції, яка ні? Хто займається питаннями оцінки відповідності та регулює вимоги?
Тобто питання не стільки в стандарті, а в тому, яким чином і на підставі чого буде відбуватися регулювання будівельної галузі. Хтось може заперечити, що регулювання здійснюється за допомогою ДБН (Державні будівельні норми), хтось згадає про технічні регламенти, які у нас не працюють, оскільки застаріли і не «в’яжуться» з гармонізованими європейськими нормами і існуючими національними стандартами. І знову виникає природне запитання, а як це працює у тих, чиї стандарти ми приймаємо. Відповідь дуже проста. Будь-який гармонізований стандарт має додаток ZA, за допомогою якого здійснюється його зв’язок з Регламентом Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу
Регламент 305/2011/EC від 9 березня 2011 року встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельної продукції. У нас в Україні – це прийнятий в першому читанні Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку». Гармонізовані умови були створені для вільного обігу продукції в рамках Євросоюзу від Гібралтару до Полярного кола. І, повертаючись до EN 14351-1, цей стандарт описує лише умови визначення характеристик продукції та спосіб їх підтвердження в залежності від призначення. Але, жодним чином не регулює вимоги до самого продукту, тому що ці вимоги залишаються в сфері дії національного законодавства кожної країни.
І кожна з країн самостійно вирішує, які властивості продукції з урахуванням вимог Регламенту 305/2011/EC є для них значущими, а які ні. Тобто вікно відповідає вимогам іспанського ринку може не відповідати вимогам німецького або французького. І тут дуже важливо зауважити, що регламент 305/2011/EC, з певними застереженнями і не забороняє наявність національних стандартів. Ось чому так важливо зберегти і розвивати вимоги національної Української системи стандартизації.
У підсумку. Що ми маємо? Точніше які плюси та недоліки ДСТУ EN 14351
Плюси
Перше. Тепер всі світло-прозорі конструкції, а точніше їх властивості повинні бути задекларовані. Відповідальність за це несе виробник вікон. Працює принцип: що задекларував – за те і відповідаєш.
Друге. Виробник вікон, при дотриманні певних вимог на виробництві, наявності необхідних випробувань та системи контроля якості виробленого продукту має можливість отримати СE маркування. Це дає можливість експортувати віконні конструкції до країн ЄС і можливість безперешкодного виходу та переміщення товару у країни ЄС. Це дійсно почне стимулювати розвиток експорту віконних конструкцій в Україні. Але не будемо забувати, що кожна європейська країна має свої особливості та свій перелік обов’язкових властивостей вікна. Ці особливості необхідно враховувати. При підготовці конструкцій на експорт та отриманні CE маркування.
Третє. Маємо прийнятий у першому читанні 305 Регламент, який буде основною нормативною базою будівельного, в тому числі віконного сектору. Також маємо вже готовий ДСТУ EN 14351, а також плани на розробку ще мінімум 5-ти стандартів по шумоізоляції, протизламності, водо- та вітропроникненню, склопакетам та інше. Активно ведеться робота по гармонізації наших українських норм із нормами ЄС.
Четверте. ДСТУ EN 14351 відкриває можливості для впровадження нових технологій на український віконний ринок. Наприклад, розвиток технології «безармованих» профільних систем (де у профілі, а потім і у вікні непередбачено використовувати металеве армування).
П’яте. Маємо можливість максимально якісно підняти властивості самого вікна, і використовувати це як власну конкурентну перевагу.
Тепер про недоліки
Перше. Щоб повноцінно запрацював ДСТУ EN 14351, потрібно прийняти 305 Регламент.
Друге. На нашу думку ринок поки що не зовсім готовий до нового ДСТУ EN 14351.
• Немає нотифікованих лабораторій, що унеможливлює проходження випробувань.
• Потрібен досить тривалий перехідний період для ринку, щоб адаптуватись до таких змін.
• Відсутність чітко прописаних властивостей вікна.
Скачати ДСТУ EN 14351-1:2020
Виходячи з вище вказаного єдиний документ, що діє на даний час (липень 2022року) та регламентує вимоги до вікон та дверей хоча б під час проєктування є ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 “НАСТАНОВА ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ Й УЛАШТУВАННЯ ВІКОН ТА ДВЕРЕЙ”, але порядок маркування в ПКД не вказаний